премудро

прему́дро

прислівник

незмінювана словникова одиниця

книжн.

Значення в інших словниках

1. премудро — заст., уроч. Присл. до премудрий. || ірон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. премудро — ПРЕМУ́ДРО, заст., уроч. Присл. до прему́дрий. Рік Кончак: “Гаразд, матусю!” І вклонився їй до ніг. “Віще ти сказала слово! Жаден би віщун не міг Нам премудро так сказати” (І. Франко); // ірон.  Словник української мови у 20 томах
3. премудро — ПРЕМУ́ДРО, заст., уроч. Присл. до прему́дрий. Рік Кончак: «Гаразд, матусю!» І вклонився їй до ніг. «Віще ти сказала слово! Жаден би віщун не міг Нам премудро так сказати» (Фр., XIII, 1954, 367); // ірон.  Словник української мови в 11 томах
4. премудро — Премудро нар. Премудро, очень мудро. Зробив єси премудро. К. Псал. 15.  Словник української мови Грінченка