Орфографічний словник української мови

прехороше

прехо́роше

прислівник

незмінювана словникова одиниця

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. прехороше — також у сполуч. зі сл. хороше, розм. Присл. до прехороший. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прехороше — ПРЕХО́РОШЕ, також у сполуч. зі сл. хороше, розм. Присл. до прехоро́ший. У кімнаті стала [Галя] вбиратися. І що то вирядилася – хороше та прехороше! (Г.  Словник української мови у 20 томах
  3. прехороше — ПРЕХО́РОШЕ, також у сполуч. із сл. хороше, розм. Присл. до прехоро́ший. У кімнаті стала [Галя] вбиратися. І що то вирядилася — хороше та прехороше! (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах