призвіл

при́звіл

іменник чоловічого роду

рідко

Значення в інших словниках

1. призвіл — -волу, ч., заст. Дозвіл, згода.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. призвіл — ПРИ́ЗВІЛ, волу, ч., заст. Дозвіл, згода.  Словник української мови у 20 томах
3. призвіл — ДО́ЗВІЛ (ствердження права на здійснення чогось), ЗГО́ДА, СА́НКЦІЯ перев. книжн., ПРИЗВО́ЛЕ́ННЯ заст., ПРИ́ЗВІЛ заст.; БЛАГОСЛОВЕ́ННЯ, БЛАГОСЛОВЕ́НСТВО (перев.  Словник синонімів української мови
4. призвіл — При́звіл, -волу, -лові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. призвіл — ПРИ́ЗВІЛ, волу, ч., заст. Дозвіл, згода.  Словник української мови в 11 томах