Орфографічний словник української мови

прилащувати

прила́щувати

дієслово недоконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. прилащувати — див. прихиляти  Словник синонімів Вусика
  2. прилащувати — -ую, -уєш, недок., прилащити, -щу, -щиш і приластити, -ащу, -астиш, док., перех., розм. Виявляти ласку до кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прилащувати — ПРИЛА́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЛА́ЩИТИ, щу, щиш і ПРИЛА́СТИТИ, а́щу, а́стиш, док., кого, розм. Виявляти ласку до кого-небудь. Прилащив [офіцер] пуделя, пішов, розглядаючись, до префектури (О. Кундзич).  Словник української мови у 20 томах
  4. прилащувати — ПЕ́СТИ́ТИ (ПЕ́СТУВАТИ) (виявляти свою любов, гладячи, цілуючи когось), ГОЛУ́БИТИ, ПРИГОЛУ́БЛЮВАТИ, НІ́ЖИТИ, ЛЕЛІ́ЯТИ, МИЛУВА́ТИ фольк., ЛЮБУВА́ТИ розм., ПРИЛА́СКУВАТИ рідше; ЛА́ЩИТИ, ПРИЛА́ЩУВАТИ (перев. тварин).  Словник синонімів української мови
  5. прилащувати — ПРИЛА́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЛА́ЩИТИ, щу, щиш і ПРИЛА́СТИТИ, а́щу, а́стиш, док., перех., розм. Виявляти ласку до кого-небудь. Прилащив [офіцер] пуделя, пішов, розглядаючись, до префектури (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 336).  Словник української мови в 11 томах