Орфографічний словник української мови

приманювати

прима́нювати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. приманювати — див. вабити; кликати; прихиляти  Словник синонімів Вусика
  2. приманювати — -юю, -юєш, недок., приманити, -маню, -маниш, док., перех. 1》 Змушувати наближатися (рибу, птаха, звіра і т. ін.), застосовуючи якусь приманку. 2》 Підкликати кого-небудь до себе. || Змушувати прибувати кого-небудь кудись, приваблюючи чимсь. 3》 перев.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приманювати — див. заманювати, манити, підманювати  Словник чужослів Павло Штепа
  4. приманювати — ПРИМА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИМАНИ́ТИ, маню́, ма́ниш, док., кого, що і без прям. дод. 1. Змушувати наближатися (рибу, птаха, звіра і т. ін.), застосовуючи якусь приманку.  Словник української мови у 20 томах
  5. приманювати — ВА́БИТИ (викликати в когось бажання бути десь, піти, поїхати кудись, робити щось тощо), ПРИВА́БЛЮВАТИ, ЗВА́БЛЮВАТИ, ЗАВА́БЛЮВАТИ рідше, НА́ДИТИ, ПРИНА́ДЖУВАТИ, ЗНА́ДЖУВАТИ, МАНИ́ТИ, ПРИМА́НЮВАТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, КЛИ́КАТИ...  Словник синонімів української мови
  6. приманювати — ПРИМА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИМАНИ́ТИ, маню́, ма́ниш, док., перех. 1. Змушувати наближатися (рибу, птаха, звіра і т. ін.), застосовуючи якусь приманку.  Словник української мови в 11 томах
  7. приманювати — Приманювати, -нюю, -єш сов. в. приманити, -ню́, -ниш, гл. Приманивать, приманить. Там соловейко гніздо звив, собі галочку приманив. Чуб. III. 177.  Словник української мови Грінченка