Значення в інших словниках
-
принадний —
(який притягає до себе своїми якостями) привабливий, манливий, притягальний.
Словник синонімів Полюги
-
принадний —
Привабливий, вабливий, заманливий, знадливий, СПОКУСЛИВИЙ; (- силу) притягальний; (цвіт) гарний; (світ) цікавий; (запах) приємний.
Словник синонімів Караванського
-
принадний —
див. вродливий
Словник синонімів Вусика
-
принадний —
[приенаднией] м. (на) -дному/-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови
-
принадний —
-а, -е. 1》 Який принаджує до себе, викликає наближення, появу кого-небудь. 2》 Який манить, викликає бажання робити що-небудь певне, брати участь у чомусь. 3》 Який вабить, викликає сильний потяг до себе якими-небудь якостями, властивостями.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
принадний —
ПРИНА́ДНИЙ, а, е. 1. Який принаджує до себе, викликає наближення, появу кого-небудь. В кутку, де тінь і вогкість синя, – Павук розкинув павутиння. Гей, мушко, не лети туди – В принадне плетиво біди! (І.
Словник української мови у 20 томах
-
принадний —
ПРИВА́БЛИВИЙ (який притягає до себе, викликає захоплення своїми якостями, властивостями, зовнішнім виглядом тощо), ПРИВА́БНИЙ рідше, ВАБЛИ́ВИЙ, ВА́БНИЙ, ЗВАБЛИ́ВИЙ, ЗВА́БНИЙ, ПОВА́БНИЙ, ПРИНА́ДНИЙ, ПРИНА́ДЛИВИЙ рідше, МАНЛИ́ВИЙ, ПРИМА́НЛИВИЙ...
Словник синонімів української мови
-
принадний —
Прина́дний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
принадний —
ПРИНА́ДНИЙ, а, е. 1. Який принаджує до себе, викликає наближення, появу кого-небудь. В кутку, де тінь і вогкість синя, — Павук розкинув павутиння. Гей, мушко, не лети туди — В принадне плетиво біди! (Нех., Ми живемо..
Словник української мови в 11 томах
-
принадний —
Прина́дний, -а, -е Заманчивый, привлекательный. Принадна гарна молодиця. К. ПС. 121. Усміх принадний. Г. Барв. 223.
Словник української мови Грінченка