припустити

припусти́ти 1

дієслово доконаного виду

прийняти за можливе; допустити

припусти́ти 2

дієслово доконаного виду

швидко побігти; відпустити затягнуте; полити — про дощ

Значення в інших словниках

1. припустити — [приепуститиес'а] -ушчу, -устиеш; нак. -сти, -с'т'іт'  Орфоепічний словник української мови
2. припустити — I див. припускати I. II див. припускати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. припустити — ПРИПУСТИ́ТИ¹ див. припуска́ти¹. ПРИПУСТИ́ТИ² див. припуска́ти².  Словник української мови у 20 томах
4. припустити — ВВАЖА́ТИ (УВАЖА́ТИ) перев. із спол. що (мати певну думку), ДУ́МАТИ, ГАДА́ТИ, ПОМИШЛЯ́ТИ, ПОКЛАДА́ТИ, МИ́СЛИТИ розм.; ДОПУСКА́ТИ, ПРИПУСКА́ТИ (вважати за можливе). — Док.: поду́мати, поми́слити, покла́сти, допусти́ти, припусти́ти.  Словник синонімів української мови
5. припустити — ПРИПУСТИ́ТИ¹ див. припуска́ти¹. ПРИПУСТИ́ТИ² див. припуска́ти².  Словник української мови в 11 томах
6. припустити — Припустити, -ся см. припускати, -ся.  Словник української мови Грінченка