присаджувати —
[приесаджуватие] -уйу, -уйеиш
Орфоепічний словник української мови
присаджувати —
-джую, -джуєш, недок., присадити, -саджу, -садиш, док., перех. 1》 Садити (рослини) на додачу до посаджених раніше. 2》 за що, до чого, заст. Змушувати когось сидіти де-небудь (перев. для виконання якоїсь роботи). 3》 перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
присаджувати —
ПРИСА́ДЖУВАТИ, джую, джуєш, недок., ПРИСАДИ́ТИ, саджу́, са́диш, док., що. 1. Садити (рослини) на додаток до посаджених раніше. Присадити троянди. 2. за що, до чого, заст. Змушувати когось сидіти де-небудь (перев. для виконання якоїсь роботи).
Словник української мови у 20 томах
присаджувати —
ПРИСА́ДЖУВАТИ, джую, джуєш, недок., ПРИСАДИ́ТИ, саджу́, са́диш, док., перех. 1. Садити (рослини) на додаток до посаджених раніше. 2. за що, до чого, заст. Змушувати когось сидіти де-небудь (перев. для виконання якоїсь роботи).
Словник української мови в 11 томах
присаджувати —
Присаджувати, -джую, -єш сов. в. присади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Садить, посадить еще въ добавленіе къ раньше посаженному. 2) Засаживать, засадить (за работу). Звикла бігати та гуляти, так хто тебе присадить за роботу. Кв.
Словник української мови Грінченка