Орфографічний словник української мови

причіплювач

причі́плювач

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. причіплювач — -а, ч., спец. Робітник, який обслуговує агрегати на тракторній тязі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. причіплювач — ПРИЧІ́ПЛЮВАЧ, а, ч., спец. Робітник, який обслуговує агрегати на тракторній тязі. На другому відділку обранився біля трактора хлопець-причіплювач (О. Гончар); Ланка складається з двох трактористів і двох причіплювачів (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. причіплювач — ПРИЧІ́ПЛЮВАЧ, а, ч., спец. Робітник, який обслуговує агрегати на тракторній тязі. На другому відділку обранився біля трактора хлопець-причіплювач (Гончар, Тронка, 1963, 172); Ланка складається з двох трактористів і двох причіплювачів (Хлібороб Укр., 1, 1968, 20).  Словник української мови в 11 томах