Орфографічний словник української мови

прищавий

прища́вий

прикметник

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. прищавий — -а, -е, розм. З прищами, вкритий прищами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прищавий — ПРИЩА́ВИЙ, а, е, розм. З прищами, укритий прищами. Вольдемар, сухий, як тараня, прищавий, з копицею скуйовдженого волосся на голові, вдень клацав на рахівниці в банку, а ввечері тинявся з Женькою і Севою по вулицях (А. Хижняк).  Словник української мови у 20 томах
  3. прищавий — ПРИЩА́ВИЙ (з прищами на шкірі), ВУГРЯ́СТИЙ, ВУГРУВА́ТИЙ, ЦВІЛИ́Й розм. Вся в гострих ліктях самочинного розростання, до сліз мучений власною заторопкуватістю прищавий підліток (О. Забужко); (Явдоха:) Це я знаю, хто підвіз візка! Це той цвілий попенко... (Панас Мирний).  Словник синонімів української мови
  4. прищавий — ПРИЩА́ВИЙ, а, е, розм. З прищами, вкритий прищами. Вольдемар, сухий, як тараня, прищавий, з копицею скуйовдженого волосся на голові, вдень клацав на рахівниці в банку, а ввечері тинявся з Женькою і Севою по вулицях (Хижняк, Невгамовна, 1961, 82).  Словник української мови в 11 томах