Орфографічний словник української мови

пробілювати

пробі́лювати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пробілювати — -юю, -юєш, недок., пробілити, -білю, -білиш, док., перех. 1》 Промазувати розчином крейди, вапна і т. ін., робити що-небудь білим. Пробілювати стіни. 2》 Піддаючи спеціальній обробці, робити частково або зовсім білим. Пробілювати цукор.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пробілювати — ПРОБІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОБІЛИ́ТИ, білю́, бі́лиш, док., що. 1. Промазувати розчином крейди, вапна і т. ін., робити що-небудь білим. Пробілювати стіни. 2. Піддаючи спеціальній обробці, робити частково або зовсім білим. Пробілювати цукор.  Словник української мови у 20 томах
  3. пробілювати — ПРОБІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОБІЛИ́ТИ, білю́, бі́лиш, док., перех. 1. Промазувати розчином крейди, вапна і т. ін., робити що-небудь білим. Пробілювати стіни. 2. Піддаючи спеціальній обробці, робити частково або зовсім білим. Пробілювати цукор.  Словник української мови в 11 томах
  4. пробілювати — Пробілювати, -люю, -єш сов. в. пробілити, -лю́, -лиш, гл. Чистить, очистить кожу шкафою (у кожевниковъ). Шух. І. 254.  Словник української мови Грінченка