Орфографічний словник української мови

проверещати

провереща́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. проверещати — -щу, -щиш, док., розм. Видати пронизливий, різкий звук; пропищати, провищати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. проверещати — ПРОВЕРЕЩА́ТИ, щу́, щи́ш, док., розм. Видати пронизливий, різкий звук; пропищати, провищати.  Словник української мови у 20 томах
  3. проверещати — ПРОВЕРЕЩА́ТИ, щу́, щи́ш, док., розм. Видати пронизливий, різкий звук; пропищати, провищати.  Словник української мови в 11 томах
  4. проверещати — Провереща́ти, -щу́, -щи́ш гл. Рѣзко прокричать.  Словник української мови Грінченка