продукувати —
ПРОДУКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. Виробляти, виготовляти, випускати що-небудь. – Ну, а ви ж де служите? – Я? Я в хімлабораторії. Лаборанткою. – Щось продукуєте? (О. Гуреїв); // Утворювати.
Словник української мови у 20 томах
продукувати —
ВИРОБЛЯ́ТИ (у процесі праці викликати появу якихось речей, предметів і т. ін.), ВИРО́БЛЮВАТИ, ВИГОТОВЛЯ́ТИ, ВИГОТО́ВЛЮВАТИ, РОБИ́ТИ, ВИПУСКА́ТИ, ПРОДУКУВА́ТИ, ТВОРИ́ТИ, СТВО́РЮВАТИ, ВИТВО́РЮВАТИ, ФАБРИКУВА́ТИ (перев.
Словник синонімів української мови
продукувати —
Продукува́ти, -ку́ю, -ку́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
продукувати —
ПРОДУКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Виробляти, виготовляти, випускати що-небудь. — Ну, а ви ж де служите? — Я? Я в хімлабораторії. Лаборанткою. — Щось продукуєте? (Гур., Новели, 1951, 98); // Утворювати.
Словник української мови в 11 томах