прожера

проже́ра

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. прожера — див. ненажера  Словник синонімів Вусика
2. прожера — -и, ч. і ж., діал. Те саме, що ненажера.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прожера — Пажера, ненажера, прожра  Словник чужослів Павло Штепа
4. прожера — ПРОЖЕ́РА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що ненаже́ра. [Явдоха:] Я усе поїла. [Конон:] Ач, прожеря [прожера], як тобі не завадило? (М. Кропивницький).  Словник української мови у 20 томах
5. прожера — НЕНАЖЕ́РА розм. (той, хто багато їсть, любить поїсти), ЖЕРУ́Н розм., ОБЖЕ́РА розм. рідше, ЗАЖЕ́РА зневажл., ОБЖИРА́ЙЛО зневажл., ПРОЖЕ́РА підсил. розм., ПА́ЖЕРА підсил. розм., ПРО́ЖИР збірн., розм., ПРІ́РВА підсил. розм., ПРО́ЖРА збірн., розм.  Словник синонімів української мови
6. прожера — Проже́ра, -ри; -же́ри, -же́р  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. прожера — ПРОЖЕ́РА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що ненаже́ра.  Словник української мови в 11 томах