Орфографічний словник української мови

пролеткультівець

пролетку́льтівець

іменник чоловічого роду, істота

іст.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пролеткультівець — -вця, ч. Член пролеткульту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пролеткультівець — ПРОЛЕТКУ́ЛЬТІВЕЦЬ, вця, ч. Член пролеткульту; прихильник пролеткульту.  Словник української мови у 20 томах
  3. пролеткультівець — ПРОЛЕТКУ́ЛЬТІВЕЦЬ, вця, ч. Член пролеткульту; прихильник пролеткульту. Він [В. І. Ленін] виступав проти шкідливих «теорій» пролеткультівців, які намагалися ізолювати соціалістичну культуру від культури минулого, вирвати її з-під керівного впливу Комуністичної партії (Мист., 2, 1965, 1).  Словник української мови в 11 томах