Орфографічний словник української мови

пролювій

пролю́вій

іменник чоловічого роду

Крихкі відклади біля підніжжя гір, височин, змиті з вершин і схилів тимчасовими потоками

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пролювій — -ю, ч., геол. Крихкі відклади біля підніжжя гір, височин, змиті з вершин і схилів тимчасовими потоками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пролювій — ПРОЛЮ́ВІЙ, ю, ч., геол. Крихкі відклади біля підніжжя гір, височин, змиті з вершин і схилів тимчасовими потоками. Коли потік виходить з підвищення в долину, всі винесені ним матеріали відкладаються низьким півконусом .. Ці відклади .. називаються пролювієм (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. пролювій — пролю́вій (від лат. proluvium – розлив) відклади, що нагромаджуються біля підніжжя гір внаслідок змивання з схилів продуктів вивітрювання.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. пролювій — ПРОЛЮ́ВІЙ, ю, ч., геол. Крихкі відклади біля підніжжя гір, височин, змиті з вершин і схилів тимчасовими потоками. Коли потік виходить з підвищення в долину, всі винесені ним матеріали відкладаються низьким півконусом.. Ці відклади.. називаються пролювієм (Курс заг. геол., 1947, 99).  Словник української мови в 11 томах