пропікати —
-аю, -аєш, недок., пропекти, -ечу, -ечеш; мин. ч. пропік, -пекла, -пекло; наказ. сп. пропечи; док., перех. 1》 Гарно випікати, доводити до повної готовності. 2》 Сильно, глибоко прогрівати. || Сильно прогріваючи, дошкуляти спекою. || безос.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пропікати —
ПРОПІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОПЕКТИ́, ечу́, ече́ш; мин. ч. пропі́к, пекла́, ло́; наказ. сп. пропечи́; док., кого, що. 1. Гарно випікати, доводити до повної готовності. Добре пропікати хліб (О. Донченко); * Образно. Рум'янець наскрізь пропік яблуко.
Словник української мови у 20 томах
пропікати —
о́чі пропіка́ють (на́скрізь (до кісто́к)) кого. Хто-небудь дивиться на когось дуже пильно, прискіпливо і т. ін. “Оце,— думаю,— так. Оце справжній гіпноз”. Очі, знаєте, наскрізь тебе пропікають. Стою, як потороча, ні пари з уст (І. Муратов).
Фразеологічний словник української мови