просвітянка —
[просв'іт’анка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок
Орфоепічний словник української мови
просвітянка —
-и, іст. Жін. до просвітянин.
Великий тлумачний словник сучасної мови
просвітянка —
ПРОСВІТЯ́НКА, и, ж. Жін. до просвітя́нин. – Вам неодмінно, неодмінно треба виступити, – розважливо додає котрийсь з іншого боку. – Свідома українка, просвітянка, в народних хорах співаєте (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
просвітянка —
ПРОСВІТЯ́НКА, и, ж., іст. Жін. до просвітя́нин. — Вам неодмінно, неодмінно треба виступити, — розважливо додає котрийсь з іншого боку. — Свідома українка, просвітянка, в народних хорах співаєте (Гончар, II, 1959, 179).
Словник української мови в 11 томах