Орфографічний словник української мови

просмерділий

просмерді́лий

дієприкметник

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. просмерділий — див. смердючий  Словник синонімів Вусика
  2. просмерділий — -а, -е, розм. Який просмердівся.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. просмерділий — ПРОСМЕРДІ́ЛИЙ, а, е, розм. Який просмердівся. Викублювалися [вовчата] в просмерділому ще з літа лігві (П. Загребельний); Їздові поганяли чимдуж і, випереджаючи один одного, з розгону влітали в пристанційне містечко, як у вогняну просіку, в задимлені, просмерділі хащі (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  4. просмерділий — ПРОСМЕРДІ́ЛИЙ, а, е, розм. Який просмердівся. Викублювалися [вовчата] в просмерділому ще з літа лігві (Загреб., Шепіт, 1966, 10); Їздові поганяли чимдуж і, випереджаючи один одного, з розгону влітали в пристанційне містечко, як у вогняну просіку...  Словник української мови в 11 томах