простесенько —
ПРОСТЕ́СЕНЬКО. 1. Присл. до просте́сенький. 2. Не звертаючи з прямого шляху, прямої стежки і т. ін., не відхиляючись від основного напрямку; прямо (у 1 знач.). І військо загриміло, Як градом, разним оружжям; Построїлось і полетіло Простесенько к градським стінам (І. Котляревський).
Словник української мови у 20 томах