Орфографічний словник української мови

простріл

про́стрі́л

іменник чоловічого роду

про́стріл

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. простріл — -у, ч. 1》 тільки простріл. Дія за знач. прострелити, прострілити. || Прострелене місце. 2》 розм. Сильний біль, що раптово виникає в попереку при захворюванні м'язів і нервів; люмбаго.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. простріл — ПРО́СТРІ́Л, у, ч. 1. тільки прострі́л. Дія за знач. простре́лити, прострі́лити; // Прострелене місце. Сторожа з близької відстані прострілювали безоружних підряд. Перші відразу впали.., інші корчилися і стогнали..  Словник української мови у 20 томах