Орфографічний словник української мови

прохачка

проха́чка

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. прохачка — -и. Жін. до прохач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прохачка — ПРОХА́ЧКА, и, ж. Жін. до проха́ч. Вона прибула сюди [до дитячого будинку] – не прохачка, а.. мати, приїхала забрати свою дитину (О. Донченко); – Якби не панотець, то я, мабуть, й досі б поневірялась в прохачках та тинялась з торбами по монастирях (І.  Словник української мови у 20 томах