Орфографічний словник української мови

прочнути

прочну́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. прочнути — див. прочинати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прочнути — ПРОЧНУ́ТИ див. прочина́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. прочнути — ПРОКИДА́ТИСЯ (переставати спати, дрімати), ПРОБУ́ДЖУВАТИСЯ, БУДИ́ТИСЯ, ПРОСИПА́ТИСЯ, ПРОСИНА́ТИСЯ, РОЗБУ́ДЖУВАТИСЯ розм., ПРОБУ́РКУВАТИСЯ розм., РОЗБУ́РКУВАТИСЯ розм., ПРОЛУ́ПУВАТИСЯ розм., ПРОЧИНА́ТИСЯ розм., ПРОЧИНА́ТИ розм. рідше, ПРОХО́ПЛЮВАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
  4. прочнути — Прочну́ти, -ся см. прочинати, -ся.  Словник української мови Грінченка