Орфографічний словник української мови

пухирчастий

пухи́рчастий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пухирчастий — -а, -е. Вкритий пухирями (у 1, 2 знач.), пухирцями; який містить пухирці повітря. Пухирчаста осока. || Який супроводжується появою пухирів, пухирців на шкірі та слизових оболонках, на поверхні рослини (про хвороби).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пухирчастий — ПУХИ́РЧАСТИЙ, а, е. Вкритий пухирями (у 1, 2 знач.), пухирцями; який містить у собі пухирці повітря. На ніч взявся морозець. Під ногами .. дзвінко зойкали кружечки пухирчастого березневого льодку (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. пухирчастий — ПУХИ́РЧАСТИЙ (укритий пухирями; який містить у собі пухирці повітря), ПУХИ́РЧАТИЙ, ЗІРКА́ТИЙ розм., ПУХИРИ́СТИЙ рідше. Під ногами.. дзвінко зойкали кружечки пухирчастого березневого льодку (М. Стельмах); Пухирчата поверхня снігу неначе злегка парувала (І.  Словник синонімів української мови