Орфографічний словник української мови

півдуга

півдуга́

іменник жіночого роду

* Але: дві, три, чотири півдуги́

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. півдуга — -и, ж. Половина дуги (у 1 знач.) або неповна дуга.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. півдуга — ПІВДУГА́, и́, ж. Половина дуги (у 1 знач.) або неповна дуга. Дзвінка і пружна сталь велетенською півдугою з'єднала береги Дніпра (С. Журахович); Жовтаві хвилі за кормою розходяться півдугами і хлюпають у береги (Ю. Бедзик).  Словник української мови у 20 томах
  3. півдуга — ПІВКО́ЛО (половина кола як форма лінії), ПІВКРУ́Г рідше, ПІВДУГА́, ПІВДУ́ЖЖЯ, ПІДКО́ВА розм., ПІВКО́ЛЕСО діал. Зорі надулися — такі повні-повні, а місяць червоним півколом — на вітер — обведений (Г.  Словник синонімів української мови
  4. півдуга — ПІВДУГА́, и́, ж. Половина дуги (у 1 знач.) або неповна дуга. Дзвінка і пружна сталь велетенською півдугою з’єднала береги Дніпра (Жур., Вечір.., 1958, 377); Жовтаві хвилі за кормою розходяться півдугами і хлюпають у береги (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 45).  Словник української мови в 11 томах