підбивати —
-аю, -аєш, недок., підбити, підіб'ю, підіб'єш, док., перех. 1》 також без додатка. Прибивати що-небудь зі споду чогось або що-небудь до чогось. || Приладновувати, прикріплювати що-небудь з вивороту чогось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підбивати —
ПІДБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДБИ́ТИ, підіб'ю́, підіб'є́ш, док. 1. що, також без дод. Прибивати що-небудь зі споду чогось або що-небудь до чогось.
Словник української мови у 20 томах
підбивати —
(на що?), -аю, -аєш, недок., підбити, підіб'ю, підіб'єш, док. Умовляти, підбурювати.
Словник сучасного українського сленгу
підбивати —
підбива́ти / підби́ти клинці́ (кли́на, колодочки́ і т. ін.). 1. до кого і без додатка. Упадати біля кого-небудь, виявляти знаки уваги; залицятися. Ванько чув від робітників, .. що .. головний інженер підбиває клинці до хімічки Ольги (П.
Фразеологічний словник української мови
підбивати —
ПІДБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДБИ́ТИ, підіб’ю́, підіб’є́ш, док., перех. 1. також без додатка. Прибивати що-небудь зі споду чогось або що-небудь до чогось.
Словник української мови в 11 томах
підбивати —
Підбива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. підбити, підіб'ю, -єш, гл. 1) Подбивать, подбить. Одступітеся, вороги, із щасливої дороги, підоб'ють кониченьки ноги. Мет. 288. 2) Дѣлать, сдѣлать подкладку.
Словник української мови Грінченка