підвечір —
I п`ідвечірпідвечора, ч. Те саме, що підвечір'я. II підв`ечірприсл., рідко. У підвечір'я.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підвечір —
ПІ́ДВЕЧІР, присл., рідко. У підвечір'я. Гіца з Раду підвечір прокидалися – вони мали звичку спати вдень і щезати на ніч (М. Коцюбинський); Підвечір вітер затих і цюкнув мороз, а вночі повалив сніг (Григорій Тютюнник); І золоті підпаски підвечір доять золотих овець (Л. Костенко).
Словник української мови у 20 томах
підвечір —
ПІ́ДВЕЧІР, присл., рідко. У підвечір’я. Гіца з Раду підвечір прокидалися — вони мали звичку спати вдень і щезати на ніч (Коцюб., І, 1955, 371); Підвечір вітер затих і цюкнув мороз, а вночі повалив сніг (Тют., Вир, 1964, 460).
Словник української мови в 11 томах
підвечір —
Підвечір м. Время передъ вечеромъ. на підвечір. Предъ наступленіемъ вечера. На підвечір, я став у селі. Федьк.
Словник української мови Грінченка