Значення в інших словниках
-
підвішений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підвісити. || підвішено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
підвішений —
ПІДВІ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підві́сити. Літак, підвішений до стелі, поволі повертає до Марини убік (Г. Епік); // підві́шено, безос. пред. Радіозонд являє собою кулю, наповнену воднем, з підйомною силою в кілька кілограмів. До кулі підвішено гондолу (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
підвішений —
язи́к підві́шений (прив’я́заний, приче́плений і т. ін.) до́бре (непога́но). 1. у кого і без додатка. Хто-небудь уміє вільно, влучно, дотепно висловлюватися, має ораторські здібності. До столу вихопився Тихін Фіялко. Сход насторожився. Ну, цей щось скаже.
Фразеологічний словник української мови
-
підвішений —
ПІДВІ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підві́сити. Літак, підвішений до стелі, поволі повертає до Марини убік (Епік, Тв., 1958, 554); // підві́шено, безос. присудк. сл.
Словник української мови в 11 томах