піджити —
I див. підживати I. II див. підживати II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
піджити —
ПІДЖИ́ТИ¹ див. піджива́ти¹. ПІДЖИ́ТИ² див. піджива́ти².
Словник української мови у 20 томах
піджити —
ГО́ЇТИСЯ (про пошкодження на тілі — виліковуватися), ЗАГО́ЮВАТИСЯ, ЗАЖИВА́ТИ, ЗГО́ЮВАТИСЯ діал.; ПІДЖИВА́ТИ розм., ПРИСИХА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
піджити —
ПІДЖИ́ТИ¹ див. піджива́ти¹. ПІДЖИ́ТИ² див. піджива́ти².
Словник української мови в 11 томах
піджити —
Піджива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. піджити, -живу, -веш, гл. 1) Оправляться, оправиться, окрѣпнуть. 2) Поправлять, поправить свои обстоятельства, разживаться, разжиться. Піджив наш Лейба: вже й корівка в його і конячок пара. О. 1861. IX. 74.
Словник української мови Грінченка