Орфографічний словник української мови

підкачати

підкача́ти 1

дієслово доконаного виду

підгорнути

підкача́ти 2

дієслово доконаного виду

качати, накачувати потроху або додатково — повітря, воду і т. ін.

підкача́ти 3

дієслово доконаного виду

не виконати зобов'язань, не виправдати чийогось довір'я, чиїхось сподівань

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. підкачати — I див. підкачувати I. II див. підкачувати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підкачати — ПІДКАЧА́ТИ¹ див. підка́чувати¹. ПІДКАЧА́ТИ² див. підка́чувати².  Словник української мови у 20 томах
  3. підкачати — ЗАКА́ЧУВАТИ (ЗАКО́ЧУВАТИ) (підгортати край одягу чи його частини), ЗАСУ́КУВАТИ, ПІДКА́ЧУВАТИ (ПІДКО́ЧУВАТИ), ПІДСУ́КУВАТИ, ЗАКА́СУВАТИ діал., ПІДКА́СУВАТИ діал. — Док.  Словник синонімів української мови
  4. підкачати — ПІДКАЧА́ТИ¹ див. підка́чувати¹. ПІДКАЧА́ТИ² див. підка́чувати².  Словник української мови в 11 томах