Орфографічний словник української мови

підкотити

підкоти́ти 1

дієслово доконаного виду

котячи, наблизити до когось, чогось

підкоти́ти 2

дієслово доконаного виду

підгортаючи краї, зробити коротшим — про одяг

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. підкотити — I див. підкочувати I. II див. підкачувати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підкотити — ПІДКОТИ́ТИ¹ див. підко́чувати¹. ПІДКОТИ́ТИ² див. підка́чувати¹.  Словник української мови у 20 томах
  3. підкотити — ПІД'ЇЖДЖА́ТИ (їдучи, наближатися до когось, чогось), ПІД'ЇЗДИ́ТИ, НАД'ЇЖДЖА́ТИ, НАД'ЇЗДИТИ, ДОЇЖДЖА́ТИ, ДОЇЗДИ́ТИ, ПІДКО́ЧУВАТИСЯ розм., ПІДКО́ЧУВАТИ розм.; ПІДРУ́ЛЮВАТИ, ПРИРУ́ЛЮВАТИ (літаком, автомобілем; про літак, автомобіль); ПІДЛІТА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. підкотити — ПІДКОТИ́ТИ¹ див. підко́чувати¹. ПІДКОТИ́ТИ² див. підка́чувати¹.  Словник української мови в 11 томах
  5. підкотити — Підкотити, -ся см. підкочувати, ся.  Словник української мови Грінченка