підкріплювати

підкрі́плювати

дієслово недоконаного виду

Значення в інших словниках

1. підкріплювати — (додавати свіжих сил) підсилювати, підкріпляти, (твердження) підтверджувати, (підписом) стверджувати, (печаткою) скріпити// (щось негативне) підливати оливи до вогню, докидати хмизу в жар.  Словник синонімів Полюги
2. підкріплювати — (їжею) підживляти, (засобами) підсилювати, посилювати; (сили) покріпляти, підкріпляти; (ділом) підтверджувати, підпирати; п-к -ЮЮЧИЙ, покріпний, покріпущий, підкріпливий, фр. підтримковий, додатковий, підсильний, для підкріплення.  Словник синонімів Караванського
3. підкріплювати — -юю, -юєш і підкріпляти, -яю, -яєш, недок., підкріпити, -плю, -іпиш; мн. підкріплять; док., перех. 1》 чим і без додатка. Підтримуючи кого-небудь, збільшувати силу, міць і т. ін. 2》 розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підкріплювати — див. кріпити  Словник чужослів Павло Штепа
5. підкріплювати — ПІДКРІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ПІДКРІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДКРІПИ́ТИ, іплю́, і́пиш; мн. підкрі́плять; док., кого, що. 1. чим і без дод. Підтримуючи кого-небудь, збільшувати силу, міць і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
6. підкріплювати — ЗМІ́ЦНЮВАТИ (робити міцнішим, стійкішим, сильнішим), УКРІ́ПЛЮВАТИ, УКРІПЛЯ́ТИ, УТВЕ́РДЖУВАТИ, ПОСИ́ЛЮВАТИ, СКРІ́ПЛЮВАТИ, СКРІПЛЯ́ТИ, УПОТУ́ЖНЮВАТИ (ВПОТУ́ЖНЮВАТИ) рідко, МІЦНИ́ТИ рідко; ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ, ЗАКРІПЛЯ́ТИ (роблячи тривалим, постійно діючим)...  Словник синонімів української мови
7. підкріплювати — ПІДКРІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ПІДКРІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДКРІПИ́ТИ, іплю́, і́пиш; мн. підкрі́плять; док., перех. 1. чим і без додатка. Підтримуючи кого-небудь, збільшувати силу, міць і т. ін.  Словник української мови в 11 томах