Орфографічний словник української мови

підмітання

підміта́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. підмітання — -я, с. Дія за знач. підмітати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підмітання — ПІДМІТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. підміта́ти. Доріжки [парку] потребують старанного догляду, який полягає у виполюванні бур'янів протягом літа, посипанні свіжим піском, підмітанні, поточному ремонті та ін (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. підмітання — ПІДМІТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. підміта́ти. Доріжки [парку] потребують старанного догляду, який полягає у виполюванні бур’янів протягом літа, посипанні свіжим піском, підмітанні, поточному ремонті та ін. (Озелен. колг. села, 1955, 59).  Словник української мови в 11 томах