Орфографічний словник української мови

підсака

підса́ка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. підсака — -и, ж., риб. Риболовна сітка, що має форму косого мішка, на обручі з довгим держаком. || Ручний пристрій для збирання молюсків.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підсака — ПІДСА́КА, и, ж., риб. Риболовна сітка, що має форму косого мішка, на обручі з довгим держаком. Стрижак закинув підсаку і витяг велику чудову форель (Т. Масенко).  Словник української мови у 20 томах
  3. підсака — САК (риболовна снасть із сітки), ПІДСАКА (ПІДСАК). Біля куреня сушився сак, він пахнув зіллям і рибою (М. Стельмах); Підсакою Стрижак витяг кілька риб (Т. Масенко); Рибалки почали забирать рибу підсаками і кидали далеко на пісок (І. Нечуй-Левицький).  Словник синонімів української мови
  4. підсака — ПІДСА́КА, и, ж., риб. Риболовна сітка, що має форму косого мішка, на обручі з довгим держаком. Стрижак закинув підсаку і витяг велику чудову форель (Мас., Під небом.., 1961, 230).  Словник української мови в 11 томах
  5. підсака — Підсака, -ки ж. Сакъ, сѣтка косымъ мѣшкомъ съ длинною рукояткою для ловли рыбы, раковъ. О. 1861. XІ. 116. Браун. 18. Рибалка поштурхав рогулею, а потім спустив підсаку і витяг десятків зо два раків. О. 1861. XI. 114. Загадала шевчиха шевцю рибоньки ловити без підсак і без волока. Чуб. V. 819.  Словник української мови Грінченка