підсобляти

підсобля́ти

дієслово недоконаного виду

розм.

Значення в інших словниках

1. підсобляти — див. допомагати  Словник синонімів Вусика
2. підсобляти — -яю, -яєш, недок., підсобити, -соблю, -собиш; мн. підсоблять; док., кому, розм. Допомагати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підсобляти — Допомагати, допомогти, подопомагати, запомагати, запомогти, позапомагати, підмагати, підмогти, попідмагати, підпомагати, підпомогти, попідпомагати, див. пособляти, заботитися, охороняти  Словник чужослів Павло Штепа
4. підсобляти — ПІДСОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДСОБИ́ТИ, соблю́, со́биш; мн. підсо́блять; док., кому, розм. Допомагати. Вже почав [Івась] їй і підсобляти, то горох лущить, то хату замете (Грицько Григоренко); Спускаючись по схилу в яр, зустрів [Тимко] дівчат...  Словник української мови у 20 томах
5. підсобляти — ДОПОМАГА́ТИ кому (подавати матеріальну, моральну тощо допомогу), ПОМАГА́ТИ, СПРИЯ́ТИ, ПІДТРИ́МУВАТИ кого, ПІДДЕ́РЖУВАТИ кого, ЗАРА́ДЖУВАТИ кого, кому, ПІДМАГА́ТИ розм., ПІДПОМАГА́ТИ розм., СПОМАГА́ТИ кого, розм., ЗАПОМАГА́ТИ кому, заст. кого, розм.  Словник синонімів української мови
6. підсобляти — ПІДСОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДСОБИ́ТИ, соблю́, со́биш; мн. підсо́блять; док., кому, розм. Допомагати. Вже почав [Івась] їй і підсобляти, то горох лущить, то хату замете (Григ., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
7. підсобляти — Підсобля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. підсобити, -блю́, -биш, гл. Помогать, помочь. От може Кирило та Панько підсоблять яму копати. Мир. Пов. II. 119.  Словник української мови Грінченка