підточити

підточи́ти 1

дієслово доконаного виду

нагострити; пошкодити

підточи́ти 2

дієслово доконаного виду

підшити наскрізною строчкою

Значення в інших словниках

1. підточити — I див. підточувати I. II див. підточувати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. підточити — ПІДТОЧИ́ТИ¹ див. підто́чувати¹. ПІДТОЧИ́ТИ² див. підто́чувати².  Словник української мови у 20 томах
3. підточити — (і) го́лки не підто́чиш, зі сл. зроби́ти. Дуже якісно, так, щоб не було претензій. Мінери — народ спритний та меткий, зроблять — голки не підточиш (С. Голованівський). (і) кома́р но́са не підто́чить. Не буде до чого причепитися, прискіпатися.  Фразеологічний словник української мови
4. підточити — ВИСНА́ЖУВАТИ (позбавляти сили, робити безсилим, змарнілим), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИ, ОСЛА́БЛЮВАТИ, ЗМУ́ЧУВАТИ, ВИСУ́ШУВАТИ, ЗАМУ́ЧУВАТИ, НИ́ЩИТИ, ЗАСУ́ШУВАТИ, СУШИ́ТИ, ОСЛАБЛЯ́ТИ, ВИМО́ТУВАТИ, ПІДТО́ЧУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ, ВИСИСА́ТИ, ВИВ'Я́ЛЮВАТИ рідше...  Словник синонімів української мови
5. підточити — ПІДТОЧИ́ТИ¹ див. підто́чувати¹. ПІДТОЧИ́ТИ² див. підто́чувати².  Словник української мови в 11 томах
6. підточити — Підточити см. підточувати.  Словник української мови Грінченка