Орфографічний словник української мови

підтрушувати

підтру́шувати

дієслово недоконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. підтрушувати — -ую, -уєш, недок., підтрусити, -ушу, -усиш і підтрухнути, -ну, -неш, док., перех., розм. 1》 Злегка трусити, змушувати коливатися. 2》 Давати додатково сіна, зерна і т. ін. на корм худобі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підтрушувати — ПІДТРУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДТРУСИ́ТИ, ушу́, у́сиш і ПІДТРУХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що, розм. 1. Злегка трусити, змушувати коливатися. Під час укладання огірків, щоб вони лежали щільніше, бочку кілька разів злегка підтрушують (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. підтрушувати — ПІДТРУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДТРУСИ́ТИ, ушу́, у́сиш і ПІДТРУХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., розм. 1. Злегка трусити, змушувати коливатися. Під час укладання огірків, щоб вони лежали щільніше, бочку кілька разів злегка підтрушують (Колг. Укр.  Словник української мови в 11 томах
  4. підтрушувати — Підтрушувати, -шую, -єш сов. в. підтруси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Подбрасывать, подбросить. Підтруси трошки сінця. 2) Встряхивать, встряхнуть. Підтруси мішок, щоб овес улігся.  Словник української мови Грінченка