Орфографічний словник української мови

підщепа

підще́па

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. підщепа — -и, ж. Рослина, до якої прирощують живець або бруньку іншої рослини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підщепа — ПІДЩЕ́ПА, и, ж. Рослина, до якої прирощують живець або бруньку іншої рослини. Щоб розмножити культурні сорти роз, потрібно перш за все виростити для них підщепи (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. підщепа — Молоде плодове або декоративне дерево, на яке прирощують живець або бруньку (вічко) культурної рослини.  Універсальний словник-енциклопедія
  4. підщепа — ПІДЩЕ́ПА, и, ж. Рослина, до якої прирощують живець або бруньку іншої рослини. Щоб розмножити культурні сорти роз, потрібно перш за все виростити для них підщепи (Озелен. колг. села, 1955, 239).  Словник української мови в 11 томах