піклувальник —
-а, ч. Той, хто піклується про кого-, що-небудь; дбайливець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
піклувальник —
ПІКЛУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто піклується про кого-, що-небудь; дбайливець. Піклувальник допомагає неповнолітньому у вихованні, навчанні і праці (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
піклувальник —
ПІКЛУВА́ЛЬНИК (той, хто піклується про когось, щось), ДБАЙЛИ́ВЕЦЬ, ДБАЧ розм., ДБА́ХА розм. Дитина за клопотанням батьків, опікуна або піклувальника зберігає громадянство України (з газети); Корінь роду.. в тім, щоб бути завжди дбайливцем-господарем, творити добро і добробут (з журналу).
Словник синонімів української мови
піклувальник —
ПІКЛУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто піклується про кого-, що-небудь; дбайливець. Піклувальник допомагає неповнолітньому у вихованні, навчанні і праці (Рад. суд на охороні прав.., 1954, 58).
Словник української мови в 11 томах