Орфографічний словник української мови

пінцирувати

пінцирува́ти

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пінцирувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех., с. г. Видаляти верхівку молодого пагона для затримання росту одних пагонів і підсилення росту інших.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пінцирувати — ПІНЦИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що, с. г. Видаляти верхівку молодого пагона для затримання росту одних пагонів і підсилення росту інших. Карликові дерева старанно обрізують і, зокрема, пінцирують для забезпечення найкращих умов розміщення й освітлення окремих частин крони (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. пінцирувати — ПІНЦИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., с. г. Видаляти верхівку молодого пагона для затримання росту одних пагонів і підсилення росту інших.  Словник української мови в 11 томах