пішаниця —
-і, ч. і ж., діал. Піша людина. Піший-пішаниця нар.-поет. — людина, що йде пішки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пішаниця —
ПІШАНИ́ЦЯ, і, ч. і ж., діал. 1. Піша людина. – Кілька років тому проходив повз наше село один .. молодий товариш, пішаниця (О. Копиленко). 2. у знач. присл. пішани́цею. Пішки. За отаманом .. Женуть ляхи кіньми Ще й біжать пішаницею (з думи).
Словник української мови у 20 томах
пішаниця —
ПІШОХІ́Д (той, хто йде пішки), ПІ́ШИЙ, ПІШОХО́ДЕЦЬ рідше, ПІШАНИ́ЦЯ діал., ПІ́ШИЙ- ПІШАНИ́ЦЯ (ПІ́ША- ПІШАНИ́ЦЯ) фольк.; ПЕРЕХО́ЖИЙ (той, хто йде пішки в якомусь напрямку повз когось, щось, через щось).
Словник синонімів української мови
пішаниця —
ПІШАНИ́ЦЯ, і, ч. і ж., діал. 1. Піша людина. — Кілька років тому проходив повз наше село один.. молодий товариш, пішаниця (Коп., Навколо полум’я, 1961, 5). Пі́ший-пішани́ця, нар.-поет. — людина, що йде пішки.
Словник української мови в 11 томах
пішаниця —
Пішани́ця, -ці об. Пѣшій человѣкъ. Два брати кінних, а третій брат менший, піша пішаниця. АД. І. 106.
Словник української мови Грінченка