п'ятнувати —
П'ЯТНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що, діал. Плямувати. – Не хочу його п'ятнувати, аби потім моїх костей не проклинав (Л. Мартович); Щоб помститися бунтівникам, він записав у метричних книгах не “Марія”, як просили куми, а .. ім'я “Йосафата”, яким звичайно п'ятнував байстрюків (Ірина Вільде).
Словник української мови у 20 томах
п'ятнувати —
П'ятнува́ти, -ну́ю, -єш гл. Выжигать клеймо, тавро на домашней скотинѣ. Шух. І. 195.
Словник української мови Грінченка