рагеля —
РАГЕ́ЛЯ, і, ж., діал. Рідка сітка для ловіння раків. — Ну от, стара, щоб не журились дома, Приніс чимало.. пліток, щук. В рагелю торбу кинувши на сома, Зігнувшись, в хату входить поліщук (Стельмах, V, 1963, 15).
Словник української мови в 11 томах