Орфографічний словник української мови

радикуліт

радикулі́т

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. радикуліт — -у, ч., мед. Запалення корінців спинномозкових нервів у людини. Дискогенний радикуліт — радикуліт, який виникає при остеохондрозі хребта.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. радикуліт — РАДИКУЛІ́Т, у, ч. Запалення корінців спинномозкових нервів у людини. На грязьових курортах успішно лікують .. радикуліти (з наук.-попул. літ.); Казали, що радикуліт аж згорбатив його (Яків Баш).  Словник української мови у 20 томах
  3. радикуліт — радикулі́т (від лат. radicula – корінець) захворювання корінців спинномозкових нервів у людини.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. радикуліт — РАДИКУЛІ́Т, у, ч. Запалення корінців спинномозкових нервів у людини. На грязьових курортах успішно лікують.. радикуліти (Наука.., 7, 1956, 13); Казали, що радикуліт аж згорбатив його (Баш, Надія, 1960, 233).  Словник української мови в 11 томах