Орфографічний словник української мови

райкомівець

райко́мівець

іменник чоловічого роду, істота

іст., розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. райкомівець — -вця, ч., розм. Працівник апарату райкому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. райкомівець — РАЙКО́МІВЕЦЬ, вця, ч., розм. Працівник апарату райкому. Ото, здається, пройшли робітники залізничних майстерень... А це, видно, приїжджі з периферії райкомівці та голови колгоспів... (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  3. райкомівець — РАЙКО́МІВЕЦЬ, вця, ч., розм. Працівник апарату райкому. Ото, здається, пройшли робітники залізничних майстерень… А це, видно, приїжджі з периферії райкомівці та голови колгоспів… (Гончар, IV, 1960, 32).  Словник української мови в 11 томах