ранком —
присл. Те саме, що вранці.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ранком —
РА́НКОМ, присл. Те саме, що вра́нці. Ранком сизий туманець прикривав той шлях своєю запоною (Панас Мирний); Ранком у сірій млі вантажимось на корабель (Ю. Яновський).
Словник української мови у 20 томах
ранком —
Ра́нком, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
ранком —
РА́НКОМ, присл. Те саме, що вра́нці. Ранком сизий туманець прикривав той шлях своєю запоною (Мирний, І, 1954, 246); Ранком у сірій млі вантажимось на корабель (Ю. Янов., II, 1958, 68).
Словник української мови в 11 томах
ранком —
Ранком нар. Утромъ. Я тоє терно ранком посічу, я до матюнки орлом полечу. Чуб. V. 754.
Словник української мови Грінченка