ремигання

ремига́ння

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. ремигання — РЕМИГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. ремига́ти. Під впливом гормона поновлюється ремигання [корів] (Наука.., 8, 1959, 33); Коли немає вітру, тоді в підгірному селі так тихо, що скрізь з кожного подвір’я й на кожній вулиці виразно чути ремигання волів (Епік, Тв., 1958, 394).  Словник української мови в 11 томах