Орфографічний словник української мови

ремітент

реміте́нт

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ремітент — -а, ч., фін. Особа, на яку виписано вексель і якій має бути сплачена певна сума грошей за цим векселем.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ремітент — РЕМІТЕ́НТ, а, ч., фін. Особа, на яку виписано вексель і якій має бути сплачена певна сума грошей за цим векселем.  Словник української мови у 20 томах
  3. ремітент — (англ. remittent) особа, на користь якої виписаний переказний вексель (тратта) – перший векселевласник. Ремітентом може виступати третя особа і векселедавець.  Економічний словник
  4. ремітент — реміте́нт [від лат. remittens (remittentis) – відсилаючий] у капіталістичному суспільстві особа, на яку виписано вексель (тратту) і якій має бути сплачена певна сума грошей за цим векселем.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. ремітент — РЕМІТЕ́НТ, а, ч., фін. Особа, на яку виписано вексель і якій має бути сплачена певна сума грошей за цим векселем.  Словник української мови в 11 томах
  6. ремітент — рос. ремитент (від латин. remitio — відсилаю) — особа, на ім'я якої первинний власник переказує свій вексель, виписує переказний вексель (тратту).  Eкономічна енциклопедія