Значення в інших словниках
-
риболовля —
рибалка їде на... рибалку “Коли ми поїдемо на рибалку?” – запитує нормальний персонаж у сучасному оповіданні другого; пише й фейлетоніст не жартома, а цілком серйозно: “Потім дзвонить до іншого міністра, Левка Івановича, питає про полювання, рибалку...
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
риболовля —
РИБОЛОВЛЯ – РИБАЛКА Риболовля. Ловіння риби. Рибалка, -и, д. і м. -ці, ч. і ж. Людина, яка ловить рибу, займається рибальством.
Літературне слововживання
-
риболовля —
-і, ж. Ловіння риби.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
риболовля —
РИБОЛО́ВЛЯ, і, ж. Ловіння риби. Вони знають, що батько й Асуар ніколи не приходять з риболовлі голіруч (Мирослав Ірчан); На риболовлю ходить її син, Юрко (С. Чорнобривець).
Словник української мови у 20 томах
-
риболовля —
РИБА́ЛЬСТВО (ловіння риби), РИБОЛО́ВЛЯ, РИБОЛО́ВСТВО, РИБА́ЛКА розм., РИБА́ЦТВО розм., РИБОЛОВЕ́ЦТВО розм. — Як живий буду, землю оратиму, рибальством житиму... все ж краще на волі, ніж під панами... (М. Коцюбинський); На риболовлю ходить її син, Юрко (С.
Словник синонімів української мови
-
риболовля —
РИБОЛО́ВЛЯ, і, ж. Ловіння риби. Вони знають, що батько й Асуар ніколи не приходять з риболовлі голіруч (Ірчан, II, 1958, 93); На риболовлю ходить її син, Юрко (Чорн., Красиві люди, 1961, 49).
Словник української мови в 11 томах