Орфографічний словник української мови

рижик

ри́жик

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. рижик — -а, ч. Їстівний гриб зі шляпкою та ніжкою червонувато-жовтого кольору.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рижик — РИ́ЖИК, а, ч. Їстівний гриб з шапинкою й ніжкою червонувато-жовтого кольору. Напала [Маруся] на рижики, та так же їх багацько було (Г. Квітка-Основ'яненко); Роман розстебнув свою торбину, рішучим рухом висипав на землю гриби. Тут були рижики, боровички, підберезники, грузди (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах
  3. рижик — див. хрящ-молочник  Універсальний словник-енциклопедія
  4. рижик — РИ́ЖИК, а, ч. Їстівний гриб з шляпкою і ніжкою червонувато-жовтого кольору. Напала [Маруся] на рижики, та так же їх багацько було (Кв.-Осн., II, 1956, 80); Роман розстебнув свою торбину, рішучим рухом висипав на землю гриби.  Словник української мови в 11 томах